Історії сміливих бізнесів Синергії: шоурум українського одягу бренду Volskaya в ЖК Green Side

Ми надихаємося українськими підприємцями в Синергії, які потерпають від наслідків війни, але продовжують тренувати дітей, готувати солодощі та шити одяг. Одним словом, продовжують робити те, що люблять понад усе. Саме про таких ми розповідаємо у спецпроєкті “Історії сміливих бізнесів”.

Сьогоднішня наша героїня — Наталя, авторка бренду жіночого одягу Volskaya. Наталя із чоловіком живуть в нашому ЖК Green Side. Тут же розташований шоурум дизайнерського одягу. Запрошуємо, аби переконатися, що made in Ukraine — це про якість, увагу до деталей та любов з першого дотику.

Про справу всього життя, пріоритети у створенні одягу та любов до суконь дізнавайтесь у статті.

Почала шити одяг для себе. Потім зрозуміла, що хочу шити його і для людей.

Моя попередня робота була пов’язана з одягом. Мені це подобалося з дитинства. Скільки я себе пам’ятаю, в мене постійно були ляльки й купа одягу для них. Чоловік бачив моє захоплення, і подарував мені першу швейну машинку. Я пошила собі перші дві сукні. І на тому все, бо займалась основною роботою.

Через події Майдану магазин одягу, в якому я працювала, закрився. Переді мною постав вибір: або я шукаю нову роботу, або пробую займатися тим, до чого в мене лежить душа. 

Почалося все з того, що я реально почала шити одяг для себе. Потім вирішила, що хочу шити його і для людей.

В мене проблема із тим, що маю невеликий зріст. І мені дуже важко щось підібрати. Це підштовхнуло мене, так би мовити, шити. Плюс, мені не подобається якість тканини в сегменті мас-маркет, якість пошиття. Це великий пріоритет для мене. Хочеться одягнути річ, щоб вона і класно сиділа, і щоб зручно було. А після прання не витягнулася чи не полиняла в перші ж дні носіння. 

Тому я поставила в пріоритет: хай це буде невелика кількість, невелика партія, але воно буде носитися роками. 90% мого гардероба, це речі створені особисто мною.

Я співпрацювала з магазинами в Києві. Зараз мій одяг представлений в одному київському магазині, і тут, в невеличкому шоурумі в ЖК Грін Сайд. 

Тренд на Made in Ukraine 

Я розпочала шити не лише для себе з 2015 року. Спочатку це були базові прості речі. Моя перша сукня була баклажанового кольору з воланом по низу. Ця модель мені дуже відгукувалась. Я купила пару відрізів тканини, відшила, зробила фото, промоніторила в інтернеті, де можна їх продавати. 

В цей час набував популярності Made in Ukraine. Я подала заявку в декілька шоурумів, з одним з них почала співпрацювати. Перший місяць були досить класні продажі. Шила спочатку на побутовій машинці, потім вирішили купити промислову. З нею не все було гладко, але ми з тим справились. 

І так мої речі були в одному київському шоурумі, пізніше додався ще один. 

Я за якість та практичність

Велику увагу приділяю підбору якісних та натуральних тканин. Кожну нову тканину тестую: як тримає форму, витягується, линяє і т.д. І лише потім створюю з неї одяг. 

Також дотримуюся принципу, щоб будь-який одяг легко поєднувався з тим, що уже є в гардеробі та кожну річ можна легко адаптувати в житті. 

В першу чергу я за якість та практичність. 

Одну і ту ж сукню можна одягнути на роботу, в кафе з подругою, на побачення з чоловіком, на прогулянку з дитиною, змінивши підбори на кросівки, додати чи прибрати аксесуари.

Мої сукні полюбляють скандинавські жінки

Магазин, з яким я зараз співпрацюю, гарно працює закордоном. Мої речі їздять туди.

Також моя сестра живе в Фінляндії, і я іноді відправляю їй свої речі. Час від часу вона орендує стійку для продажу моїх речей. В них дуже поширена така практика оренди.

Влітку там гарно продавалися сукні. Не зважаючи на те, що країна холодна, і в одязі більше орієнтуються на зручність, спортивні, теплі речі, мембранні тканини. 

Проте у них теж бувають сезони відпусток. Коли мало сонця, стараються їхати у сонячні країни.  

Сукня-бестселер

Великою популярністю вже декілька сезонів в мене користуються сукні на запах. 

Є цікавий випадок, коли дівчина гуляла в Ірпінському парку, їй дуже сподобалась моя сукня на одній дівчині, вона в неї запитала, де можна таку знайти, завітала до мене, ми їй підібрали таку модель в іншому кольорі. 

Коли жінка її одягає і виходить з примірочної, я бачу, як вона захоплюється собою, розкривається зовсім по іншому.

Часто говорю жінкам, щоб вони щось пробували й бачили себе в чомусь іншому. І не завжди обирали одяг по стандарту.

Під час окупації в шоурумі був гуманітарний пункт

З початку війни нам в комплекс передавали гуманітарну допомогу. Коли постало питання, де її складати, ми вирішили, що надамо для цього приміщення свого магазину. 

Це були продукти, засоби гігієни, памперси, дитячі каші: в комплексі були дітки, яким було всього 10 днів.

5 березня ми виїхали. І буквально в цей же день був приліт в будинок, пожежа. Це якраз наш поверх, наші сусіди.

Увесь одяг ще до від’їзду я запакувала  в коробки, а все швейне обладнання було складено в одній із частин магазину, щоб було більше простору для приймання гуманітарки. Ключі від приміщення залишили чоловікам, що залишалися.

Не чекайте поки закінчиться війна, пробуйте, робіть вже тут і зараз.

Не треба дивитися, як там в когось, а пробувати, слухати себе, що тобі відгукується всередині. Якщо є якась ідея, не треба чекати поки закінчиться війна, починати з маленьких кроків, пробувати, робити вже тут і зараз. І не боятися відкриватися світові. 

Я сама постійно думаю, як сприймуть, що подумають, боїшся критики, осуду. Не треба ставити це на першу сходинку. Я б радила — коли як не зараз, якщо є ідея, якщо є бажання, якщо є для цього внутрішні сили — починати з маленьких кроків, давати про себе знати, ділитися зі своїми знайомими. Зараз такий час, коли несеш класну справу, коли ти думаєш не тільки про себе, а й про інших людей, то воно складається все з часом саме по собі. Кожна сходинка вибудовується після попереднього кроку. Не чекайте, коли закінчиться війна, живіть тут і зараз.

Ми всі один ланцюжок, ми повинні допомагати один одному. Коли я повернулась, в мене було відчуття, кому потрібні ті речі, коли в людей не закриті базові потреби, такі як їжа, житло, бо багато хто його втратив. Водночас я розумію, що є люди, яким потрібно навпаки гарно вдягтися, щоб поставити якусь ціль, досягти її, заробити кошти, задонатити їх на ЗСУ. Тобто це такий ланцюжок.

Дозволити кожній жінці бути жінкою

Треба дозволити собі бути жінкою, ми закрили її в собі внаслідок «я все сама», «я сильна», «мені треба бізнес будувати», «кошти заробити». Це не означає, що ти маєш бути щодня у вечірній сукні, ти можеш вдома навіть бути в класному якісному халатику.

Жінка починається, коли вона прокинулася вранці, а не тоді, коли вже виходить з дому з макіяжем, на каблуках. Коли ти будеш подобатися собі в дзеркалі навіть у піжамному костюмі, ти будеш навколо випромінювати позитив, енергію, заряджати інших жінок навколо себе бути такою ж легкою, вільною, жіночною, привабливою. 

Коли ти дозволиш собі хоча б сходити на масаж, після випити чашечку кави, ти будеш відчувати себе зовсім по іншому, будеш наповнена зовсім іншою енергією, і в тебе справи будуть складатися зовсім по іншому. 

Я б сказала просто: дозволити кожній жінці бути жінкою. А в кожного це поняття буде своїм. Кожна жінка особлива, незалежно від ваги, віку, зросту, професії, статусу!